Лекція №14. Ускладнення ін’єкцій та їх профілактика.

! Будь-які ін’єкції проводяться з дотриманням вимог асептики і антисептики. Категорично забороняється користуватися одним і тим самим шприцом для введення ліків декільком хворим. Для кожної ін'єкції треба брати окремі, щойно простерилізовані голку та шприц.

• ! Будь-які ін’єкції проводяться з дотриманням вимог асептики і антисептики. Категорично забороняється користуватися одним і тим самим шприцом для введення ліків декільком хворим. Для кожної ін'єкції треба брати окремі, щойно простерилізовані голку та шприц.

• Не дозволяється змішувати в одному шприці різні ліки і вводити їх разом без спеціального дозволу лікаря.

• Про всі ускладнення, що пов’язані з ін’єкціями, доповідають лікареві.

Внутрішньошкірні ін’єкції

• Ускладнення внутрішньошкірних ін’єкцій: при недотриманні вимог асептики можуть виникнути інфільтрати (ущільнення тканин в місці проколу внаслідок місцевого набряку), бешиха. Іноді спостерігаються алергічні реакції.

• Протипоказання до проведення проби Манту: захворювання шкіри, гострі інфекційні хвороби, загострення хронічних захворювань, алергічні стани, епілепсія.

Підшкірні ін’єкції

• Протипоказання:

• глибокі зміни шкіри, гнійники на місці ін’єкції – неможливо дотриматись правил асептики,

• опіки, рани, рубцеві зміни підшкірної основи, виражений набряк – препарат не розсмоктується, виникає подразнення.

При підшкірних ін'єкціях одним з ускладнень є потрапляння голки в просвіт кровоносної судини і введення в неї лікарських речовин. Потрапляння в просвіт судини олійних розчинів може спричинити жирову емболію.

• При підшкірних ін'єкціях одним з ускладнень є потрапляння голки в просвіт кровоносної судини і введення в неї лікарських речовин. Потрапляння в просвіт судини олійних розчинів може спричинити жирову емболію.

• При введенні олійних розчинів слід пам’ятати, що перед набиранням ліків в шприц ампулу з розчином необхідно підігріти на водяній бані до температури 25-30С. Вводять ці розчини двомоментно: після введення голки складку шкіри відпускають; лівою рукою відтягують поршень шприца до себе, щоб перевірити чи не потрапила голка в просвіт кровоносної судини. Якщо кров в шприці відсутня, ліки повільно вводять. При виявленні крові в шприці голку з шприцом дещо підтягують на себе, і не виймаючи її, уводять під іншим кутом. Після введення олійних розчинів місце ін’єкції добре масажують, а для кращого розсмоктування ліків накладають зігрівальний компрес або грілку.

Загальні та місцеві нагнійні процеси (флегмона)

• Загальні та місцеві нагнійні процеси (флегмона)

• При недостатньо глибокому уколі голки лікарські препарати потрапляють не в підшкірну основу, а в товщу шкіри, що може спричинити її некроз.

• біль і почервоніння шкіри в місці уколу, а також утворення підшкірного інфільтрату. Найчастіше це спостерігається при:

• - недотриманні правил асептики,
• -одноразовому введенні великого об'єму ліків (при введенні об’єму, більшого 3 мл);
• - при постійному введенні лікарських препаратів в одне й те саме місце,
• - при введенні непідігрітих олійних розчинів.

• Для профілактики цього ускладнення слід постійно чергувати місця ін'єкцій, не вводити великого об'єму ліків одномоментно, суворо дотримуватися правил асептики.

• При виникненні ускладнень на місце уколу прикладають зігрівальний компрес з 40—45 % спирту. Про ускладнення необхідно доповісти лікарю.

Поранення стінки судини голкою призводить до кровотечі і підшкірних крововиливів. Для зупинки кровотечі місце проколу притискають стерильною марлевою кулькою.

• Поранення стінки судини голкою призводить до кровотечі і підшкірних крововиливів. Для зупинки кровотечі місце проколу притискають стерильною марлевою кулькою.

• Одним з ускладнень є ліподистрофія. Ліподистрофія — це зникнення, рідше гіпертрофія підшкірної жирової клітковини на місці підшкірних введень інсуліну у хворих, які тривало хворіють на цукровий діабет і отримують інсулін. Для профілактики ліподистрофій необхідно постійно змінювати місця введення інсуліну.

• При випадковому уведенні інсуліну внутрішньом’язово хворий повинен знати, що він швидше ніж звичайно всмокчеться в кров і проявить свою дію.

Ускладнення внутрішньом’язових ін’єкцій

• Інфільтрат або абсцес виникають при порушенні правил асептики, користуванні тупою чи короткою голкою.

• Причинами виникнення інфільтратів може бути неточний вибір місця ін’єкції, повторні ін’єкції в одне і те саме місце, введення недостатньо розведених порошкоподібних речовин.
• В місці ін’єкції виникає ущільнення, що легко виявляється при пальпації, болюче.
• Лікування інфільтратів – тепло (грілка) на місце ін’єкції, йодна сітка.

• Абсцес - це гнійне запалення м’яких тканин з утворенням порожнини, заповненої гноєм і відмежованої від оточуючих тканин.

• При утворенні абсцесу в глибині сідничної ділянки у хворого виникають загальні ознаки інтоксикації, біль стає інтенсивнішим. При пальпації – позитивний симптом флюктуації.

• Лікування абсцесів завжди хірургічне+антибіотикотерапія.

Пошкодження нервових стовбурів може виникати при внутрішньом’язових ін’єкціях внаслідок механічного (при неточному виборі місця ін’єкції) або хімічного (коли депо введеного лікарського засобу виявляється поруч з нервом) подразнення. Може мати місце тромбування судини, що живить нерв. Це може проявлятися ознаками невриту чи паралічу.

• Пошкодження нервових стовбурів може виникати при внутрішньом’язових ін’єкціях внаслідок механічного (при неточному виборі місця ін’єкції) або хімічного (коли депо введеного лікарського засобу виявляється поруч з нервом) подразнення. Може мати місце тромбування судини, що живить нерв. Це може проявлятися ознаками невриту чи паралічу.

• Ін’єкційна голка найчастіше ломиться саме при внутрішньом’язових ін’єкціях. Причиною цього може бути використання старих зношених голок або раптове скорочення м’язів сідниць (якщо з хворим перед ін’єкцією не проведена бесіда або ін’єкцію робили, коли хворий стояв). При введенні голки в товщу м'яза стежать, щоб над поверхнею шкіри залишалося не менше ніж 1 см довжини голки.

• Якщо медична сестра ввела голку не до самої муфти, то слід негайно витягнути обломок голки пінцетом. Якщо голка уведена до самої муфти, то її видалення можливе лише хірургічним шляхом.

Одномоментне введення великих об'ємів лікарських препаратів (понад 10 мл) призводить до перерозтягнення м'язів і поганого розсмоктування ліків.

• Одномоментне введення великих об'ємів лікарських препаратів (понад 10 мл) призводить до перерозтягнення м'язів і поганого розсмоктування ліків.

• При введенні ліків в окістя відзначається стійка болючість у місці ін'єкції (періостит).

• Іноді при введенні лікарських препаратів можуть виникати різноманітні алергічні реакції (особливо при введенні антибіотиків).

• Для запобігання алергічним реакціям необхідно проводити пробу на чутливість організму до антибіотиків.

Ускладнення внутрішньовенних ін’єкцій

• Гематоми (крововилив під шкіру) може виникнути при наскрізному проколі вени або внаслідок недостатнього тиску на вену після процедури.

• голку злегка підтягують, одночасно створюючи поршнем від'ємний тиск у циліндрі шприца. При відсутності крові в шприці голку витягають і ін'єкцію повторюють в іншому місці.
• вену притискують на декілька хвилин ватою, змоченою у спирті або накладають тиснучу пов’язку (туго прибинтовують до ліктьового згину бинт, згорнутий у рулон).
• На ділянку гематоми кладуть компрес (напівспиртовий або з гіпертонічним розчином натрію хлориду).

Флебіт або флеботромбоз - запалення венозної стінки з утворенням тромбу в просвіті вени. Виникає при тривалому знаходженні голки у просвіті вени, при постійному використанні для ін’єкції тої самої вени. Причиною флебіту може бути подразнююча дія ліків, використання недостатньо гострої голки.

• Флебіт або флеботромбоз - запалення венозної стінки з утворенням тромбу в просвіті вени. Виникає при тривалому знаходженні голки у просвіті вени, при постійному використанні для ін’єкції тої самої вени. Причиною флебіту може бути подразнююча дія ліків, використання недостатньо гострої голки.

• Хворий відмічає болючість, місцеве почервоніння і утворення інфільтрату за ходом вени. Може виявлятися підвищення температури тіла.

• Лікування проводять тільки за призначенням лікаря.

Повітряна емболія - грізне ускладнення внутрішньовенної ін’єкції, коли повітря з током крові надходить в легеневі судини.

• Повітряна емболія - грізне ускладнення внутрішньовенної ін’єкції, коли повітря з током крові надходить в легеневі судини.

• Ознаки: раптовий (ще під час ін’єкції) приступ ядухи, кашель, ціаноз шкіри верхньої половини тіла, відчуття стискаючого болю у грудній клітці. Можливі раптова втрата свідомості, судоми, різке зниження артеріального тиску.

• Необхідно припинити введення засобу, опустити головний кінець ліжка, довенно ввести глюкокортикоїди, анальгетики, спазмалітики, фібринолітичні засоби.

• Для профілактики цього ускладнення необхідно старанно витісняти повітря із шприца перед вливанням ліків.

• Запаморочення, колапс, аритмії можуть бути наслідком швидкого введення ліків.

• Алергічні реакції на введення того чи іншого засобу лікування шляхом ін’єкції можуть бути з ознаками кропивниці, гострого кон’юнктивіту, гострого нежитю, набряку Квінке. Найгрізніша форма алергічної реакції - анафілактичний шок.

• Про виникнення алергічної реакції на ін’єкцію лікарського засобу негайно повідомляють лікаря і починають надання допомоги хворому. Щоб не втратити час на пошук необхідних для надання невідкладної допомоги засобів (фактор часу може бути вирішальним у цьому випадку), в процедурному кабінеті повинна бути напоготові аптечка для надання допомоги при анафілактичному шокові (такий набір ліків повинен бути і в дільничної медичної сестри, яка виконує ін’єкції хворим вдома).

• Анафілактичний шок характеризується наступною послідовністю ознак: загальне почервоніння шкіри, приступ кашлю, виражена тривога (неспокій), порушення ритму дихання, блювота, серцебиття, аритмія, зниження артеріального тиску. Ознаки можуть поєднуватись у різний спосіб. Час розвитку ознак 30-40 хв. Чим швидше наростають ознаки, тим гірший прогноз для хворого.

При появі ознак анафілактичного шоку необхідно:

• При появі ознак анафілактичного шоку необхідно:

• накласти джгут на кінцівку вище місця ін’єкції, щоб блокувати венозну течію крові;

• підшкірно ввести 0,5 мл 0,1% розчину адреналіну навколо місця ін’єкції.

• Якщо систолічний артеріальний тиск нижче 100 мм рт.ст., уводять 0,5 мл 0,1% розчину адреналіну в 20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду внутрішньовенно.

• За допомогою маски дають хворому кисень.

• Для зняття ядухи довенно вводять 5-10 мл 2,4% розчину еуфіліну.

• Інші медикаменти - за призначенням лікаря.

Інфільтрат утворюється при попаданні ліків у підшкірну основу. Щоб запобігти цьому, необхідно потягнути поршень на себе і переконатися, що голка знаходиться у вені. Крім того, під час введення препарату треба стежити, щоб у місці ін'єкції не утворювалось «здуття», що свідчить про надходження розчину в підшкірну основу. В разі попадання під шкіру деяких розчинів (наприклад, 10 % розчину хлориду кальцію) виникає сильний біль.

• Інфільтрат утворюється при попаданні ліків у підшкірну основу. Щоб запобігти цьому, необхідно потягнути поршень на себе і переконатися, що голка знаходиться у вені. Крім того, під час введення препарату треба стежити, щоб у місці ін'єкції не утворювалось «здуття», що свідчить про надходження розчину в підшкірну основу. В разі попадання під шкіру деяких розчинів (наприклад, 10 % розчину хлориду кальцію) виникає сильний біль.

• Якщо при введенні ліків поршень важко просувається вперед, навколо вени з'являється випинання, це свідчить про те, що розчин виливається в навколишні тканини. В таких випадках ін'єкцію припиняють і, не виймаючи голки з-під шкіри, шляхом підтягування поршня у міру можливості відсмоктують введену рідину.

• ! При паравенозному потраплянні в тканини концентрованих розчинів (10 % розчин кальцію хлориду, 10 % розчин натрію хлориду), виникає пекучий біль, подразнення тканин з наступним їх змертвінням.
• Необхідно відразу шприцом відсмоктати розчин, що попав під шкіру, місце ін'єкції обколоти 0,25 - 0,5 % розчином новокаїну, не виймаючи голки з вени, замість новокаїну можна застосовувати 25—30 мл ізотонічного розчину натрію хлориду. Розчин новокаїну не лише знеболює, але й зменшує концентрацію препаратів, запобігаючи некрозові тканин.
• Накласти зігрівальний компрес.
• Ін'єкцію повторюють у вену другої руки іншим стерильним шприцом.

При проведенні внутрішньовенних вликань медична сестра повинна постійно стежити за роботою системи. При появі скарг або погіршенні стану здоров'я хворого вона зобов'язана викликати лікаря.

• При проведенні внутрішньовенних вликань медична сестра повинна постійно стежити за роботою системи. При появі скарг або погіршенні стану здоров'я хворого вона зобов'язана викликати лікаря.

• При тривалому введенні лікарських препаратів можливі ускладнення.

• Найчастіше спостерігаються вихід голки з вени і утворення тромбу в голці чи вені.
• При випаданні голки з просвіту вени розчин надходить у підшкірну основу, в місці ін'єкції з'являється припухлість. У таких випадках інфузію припиняють і пунктують іншу вену.
• При утворенні тромбу в голці чи вені, що проявляється припиненням надходження у вену рідини, забороняється проштовхувати тромб шприцом через небезпеку емболії. При цьому інфузію в дану вену теж припиняють.

Якщо після венепункції кров не аспірується поршнем, значить, голка не потрапила в просвіт вени. Тоді її злегка підтягують, але не витягають з-під шкіри, і повторюють венепункцію.

• Якщо після венепункції кров не аспірується поршнем, значить, голка не потрапила в просвіт вени. Тоді її злегка підтягують, але не витягають з-під шкіри, і повторюють венепункцію.

• Пірогенні реакції виникають при введенні препаратів із закінченим терміном придатності або неякісно виготовлених.

• Жирова емболія легеневих судин виникає при помилко­вому введенні медикаментів, призначених для внутрішньо-м'язового або підшкірного введення, наприклад розчину камфори в олії. Проявляється вона раптовим болем у ділянці серця, ядухою, кашлем, ціанозом верхньої половини грудної клітки.

• Сепсис — загальне інфекційне захворювання внаслідок бактеріального інфікування крові, що виникає при порушенні правил асептики та антисептики.