Причини і види ураження електричним струмом

Запорожець. Основи охорони праці

Терміни та визначення електробезпеки.При технічній експлуатації електроустаткування промислових підприємств електротравми можуть виникати з таких причин:
дотик безпосередній до струмопровідних частин електроустано­вок, які діють під напругою. Це може статися через несправність огороджувальних пристроїв електроустановок, помилкові дії персоналу, коли роботи виконуються поблизу чи безпосередньо на струмопровідних елементах, що знаходяться під напругою, а також з появою напруги (в результаті помилкової подачі) на ра­ніше вимкнених електроустановках і ділянках мережі; важкі і смертельні нещасні випадки (понад 200), проаналізова­ні В.Е.Манойловим, показали, що на випадковий дотик, не ви­кликаний виробничою необхідністю і помилковою подачею на­пруги, в процесі ремонтів і оглядів електроустановок, припадає близько 53 % усіх електротравм;
дотик до металевих конструктивних частин електроустановок, які не повинні знаходитися під напругою, але на корпусах, кожухах і огороджувальних пристроях може з'явитися напруга в результаті електричного пробою чи природного старіння ізоляції електроуста­новок, а також при замиканні оголених проводів через обрив і падін­ня на конструктивні частини електроустановок і при відсутності за­хисного заземлення, ці причини складають близько 22 % усіх травм; дотик інструментом і предметами, що мають малий опір, до ізо­ляції, до струмопровідних частин, а також до неметалевих час­тин електроустановок, які виявилися під напругою через завод­ські дефекти в конструкції, під час монтажу і виготовлення. На ці причини припадає 14 % електротравм;
дотик до стін, підлог, будівельних конструкцій, які виявилися під кроковою напругою. Крокова напруга виникає при розті­канні електричного струму від трубопроводів, будівельних кон­струкцій, рейкових шляхів, на які перейшов електричний струм в результаті падіння проводів чи погіршення ізоляції. Такі при­чини складають 2-3 %;
дія дуги при операціях із відмикальними пристроями та інші причини. Вони складають близько 6 %.
Перегляд електротравм, проведений В.Е.Манойловим, показав, що електротравми через помилкову подачу напруги на електроус­тановки під час їх ремонтів і оглядів зумовлюються незадовільною організацією ремонтних робіт, недостатнім знанням працівниками правил з техніки безпеки.
Дуже великий відсоток електротравм при випадковому дотику, не викликаному виробничою необхідністю (до ЗО %), і невеликий - при дотику в процесі роботи (до 2 %) дозволяє зробити висновок, що працівники, не пов'язані з експлуатацією електроустановок, не знають, яку небезпеку становить електричний струм для людини.
У ДСТУ 2843-94 "Електротехніка. Основні поняття. Терміни та визначення" установлені терміни і визначення основних понять електробезпеки.
Електробезпека - система організаційних і технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого і небезпечно­го впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітно­го поля і статичної електрики.
Електротравма - травма, зумовлена впливом електричного струму чи електричної дуги.
Електротравматизм - явище, що характеризується сукупніс­тю електротравм.
Електричне замикання на корпус - випадкове електричне спо­лучення струмопровідної частини з металевими не струмоведучими частинами електроустановок.
Електричне замикання на землю - випадкове електричне спо­лучення струмоведучої частини безпосередньо із землею або не- струмопровідними провідними конструкціями, або предметами, не ізольованими від землі.
Струм замикання на землю - струм, що проходить через місце замикання на землю.
Зона розтікання струму замикання на землю - зона землі, за межами якої електричний потенціал, обумовлений струмами зами­кання на землю, може бути умовно прийнятий рівним нулю.
Напруга щодо землі - напруга щодо місця землі, що знаходить­ся поза зоною розтікання струму замикання на землю.
Електричний струм не виявляється органами чуття людини. Ураження людини електричним струмом небезпечне тому, що елек­тричний струм може виникнути зненацька на металевих неструмопровідних частинах електроустановок, апаратів, механізмів, а також на поверхні землі, коли людина не застосовує засобів захисту.
Ураження електричним струмом відносяться до небезпечних факторів, що відображаються на всьому організмі. Проте всі електро­травми умовно поділяють на два основних види: місцеві електро­травми, коли виникає місцеве ураження організму, електричний опік, електричні знаки, металізація шкіри; загальні електротрав­ми, коли уражається весь організм людини через порушення нер­вової системи, нормальної діяльності життєво важливих органів і систем - електричний удар.
Електричний опік - найбільш поширена електротравма. Це струмовий опік у мережах до 2 кВ і опік дугою. Температура дуги може бути до 3500 °С. Дуга може виникати при випадкових корот­ких замиканнях в електроустановках до 6 кВ під час проведення робіт під напругою, на щитах і зборках, виміру переносними прила­дами та інш. У мережах з напругою вище 10 кВ дуга може виникати під час наближення людини до струмопровідних частин, що знахо­дяться під напругою.
Електричні знаки - це плями сірого чи блідо-жовтого кольорів. Конфігурація електричного знака відповідає формі струмопровідної частини, до якої доторкнулася людина. Такі ураження в більшості випадків безболісні.
Металізація шкіри є наслідком проникнення углиб шкіри парів металу, коли ділянка тіла знаходиться поблизу від місця утворення електричної дуги. Таке ураження можливе при вимкненні відкри­тих рубильників і при коротких замиканнях.
Хворобливе відчуття опіку і присутність стороннього тіла зни­кає з відмиранням ушкодженої шкіри.
Електричний удар. Сутність його полягає в тому, що струм, протікаючи по всьому тілу людини, подразнює численні перифе­ричні нервові закінчення, розташовані як на поверхні тіла, так і на поверхні його внутрішніх органів, так сильно, що в організмі настає після цього гальмування координованої роботи нервової системи. Результатом цього подразнення і наступного гальмування є параліч серцевої діяльності, дихання й електричний шок
Параліч серцевої діяльності. Діяльність серця може бути па­ралізована як при безпосередньому діянні електричного струму, що проходить через область серця - первинна фібриляція, так і через рефлекторний спазм артерій - вторинна фібриляція. Фібриляція серця викликає порушення кровообігу і якщо не прийняти відпо­відних заходів, що відновлюють серцеву діяльність, то настає смерть людини.
Фібриляція серця - некоординовані хаотичні посмикуван­ня численних волокон серцевого м'яза, при яких "насосна" функція його припиняється.
Параліч дихання. Параліч дихання є наслідком впливу елек­тричного струму на м'язи грудної клітки, що забезпечують процес дихання. Утруднення дихання людина починає відчувати вже при 20-25 мА змінного струму, що підсилюється зі зростанням значен­ня струму. При тривалому впливі такого струму настає асфіксія - удушення через нестачу кисню і надлишок вуглекислоти в організмі людини.
Електричний шок. Це нервово-рефлекторна реакція організму, що супроводжується розладом дихання, кровообігу, обміну речовин та інш.
Ступінь небезпеки впливу електричного струму залежить від: сили електричного струму, що протікає через людину; роду і частоти електричного струму;
шляху протікання електричного струму через тіло людини; тривалості впливу струму на людину; індивідуальних особливостей людини; умов зовнішнього середовища, в якому працює людина. Сила електричного струму, що протікає через людину, є осно­вним чинником, що визначає результат ураження електричним струмом. Значення напруги, під якою опинилася людина, і опір її тіла впливають на результат ураження людини лише в тій мірі, в якій напруга та опір людини визначають значення електричного струму, що протікає через людину.
Якщо збільшується сила електричного струму, небезпека ура­ження людини теж збільшується. Розрізняють кілька станів люди­ни, що виникають при визначених значеннях струму.
Відчутний струм - електричний струм силою від 0,6 до 1,5 мА, що викликає під час проходження через організм відчутне подраз­нення.
Струм, що не відпускає - електричний струм, що викликає при проходженні через людину непереборні судорожні скорочення м'язів руки, в якій затиснута струмопровідна частина. При струмі 3-5 мА (50 Гц) подразнюється вся кисть руки, яка торкається стру­мопровідних частин, при 8-10 мА біль охоплює всю руку, а при 15 ма судороги м'язів рук стають непереборними, а біль нестерпним. Людина при цьому не може розтиснути руку, в якій затиснута стру­мопровідна частина.
Граничний фібриляційний струм - найменше значення фібри- ляційного струму. Значення його лежить у межах від 100 мА до 5 А для струму 50 Гц і від 300 мА до 5 А для постійного струму.
Постійний і змінний струми більше 5 А зумовлюють миттєву зупинку серця, минаючи стан фібриляції. Поряд із зупинкою серця відбувається припинення дихання, що навіть після короткочасного впливу варто відновлювати шляхом штучного дихання. Тривала дія великих струмів, крім того, викликає великі опіки тіла, руйнування внутрішньої структури тканини організму, ураження окремих орга­нів, що призводять до смертельного результату.
Опір тіла людини складається з електричного опору різних тка­нин тіла, які мають різні значення. Питомий об'ємний опір (Омм), наприклад, при змінному струмі 50 Гц складає:

Ви бачите тільки 52% питання.

Щоб отримати доступ до матеріалів сайту надішліть смс з текстом kkdtk1 на номер 4345. Після цього введіть номер мобільного, з якого ви надіслали смс. Вартість смс — 3 грн.